- жовчогінний
- -а, -е:••
Жовчогі́нні за́соби — речовини рослинного походження або отримані синтетичним шляхом, які стимулюють утворення жовчі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жовчогінний
Смотреть что такое "жовчогінний" в других словарях:
жовчогінний — прикметник … Орфографічний словник української мови
жовчогінний — [жо/yчог’і/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
алохол — у, ч. Лікарський препарат; жовчогінний засіб; підвищує моторику кишечника … Український тлумачний словник
каломель — ю, ч. Бісмонохлорид меркурію; білий або жовтуватий дрібнокристалічний порошок, що застосовується в електротехніці й медицині (як проносний, сечо і жовчогінний засіб тощо) … Український тлумачний словник
ксиліл — у, ч. Тверді кристали білого кольору; застосовують як бразантну вибухову речовину; жовчогінний і послабляючий засіб … Український тлумачний словник
ліобіл — у, ч. Лікарський жовчогінний засіб … Український тлумачний словник
оксафенамід — у, ч. Лікарський препарат, що його застосовують як жовчогінний засіб … Український тлумачний словник
ромашка — и, ж. Трав яниста рослина родини складноцвітих з дуже розгалуженими стеблами й суцвіттями кошиками, що складаються з білих пелюстків і жовтого осередку. || у знач. збірн. || Квітка цієї рослини. •• Ліка/рська рома/шка найпоширеніший вид цієї… … Український тлумачний словник
трифоль — і, ж. Рід багаторічних трав, що росте на болотах; використовується як жовчогінний засіб … Український тлумачний словник
фламін — I а, ч. У Стародавньому Римі – почесна посада жерця якого небудь божества, на яку обирали довічно; жрець, що обіймав цю посаду. II у, ч. Лікарський препарат, що його застосовують як жовчогінний засіб при гепатохолециститах та холециститах … Український тлумачний словник
